Інтелектуалізація зерносушильних комплексів

 

Розташування об’єкту:

Сумська область

Характеристика об’єкту:

Приватний елеватор

Опис проекту

Співробітниками галузевої науково-дослідної лабораторії переробних та харчових виробництв Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенко проводяться наукові дослідження, які втілились у плідну співпрацю з господарствами переробної галузі, виробниками сільськогосподарської продукції та техніки.

Використовуючи багаторічний досвід, обладнання та комплектуючі підприємств «ОВЕН» м. Харків, НПО «Автоматика» м. Київ, Грюнер Німеччина було розроблено та впроваджено інтелектуальну систему керування технологічними процесами зерносушильних комплексів.

Реалізація проекту

В основі системи керування – сенсорний панельний контролер ОВЕН СПК207-WEB, який за допомогою модулів вводу ОВЕН МВ110-32ДН і ОВЕН МВ110-8А отримує сигнали з  різного обладнання зерносушильного комплексу (датчики підпору, датчики сходу стрічки, термометри, шиберні пристрої тощо). За допомогою модулів виводу ОВЕН МУ110-32Р і ОВЕН МУ110-6У вмикає/вимикає приводи технологічного обладнання. Програмований контролер ОВЕН СПК207 здійснює контроль, телеметрію і керування обладнанням комплексу. Завдяки застосуванню елементів штучного інтелекту в програмному забезпеченні, контролер самостійно, без втручання оператору, керує зерносушильним комплексом вибираючи оптимальні режими технологічного процесу. Вбудований в ПЛК WEB-сервер разом з точкою доступу Wi-Fi використовується для контролю за системою з мобільних пристроїв, що мають WEB-браузер. Т

Система виконана у вигляді п’яти шаф керування, що розміщені в приміщенні операторів з розмежуванням силової і контрольно-вимірювальної частини. У шафу КВПіА вбудовано сенсорний панельний контролер ОВЕН СПК207.

Середовище програмування – CODESYS. Програмування здійснюється на Pascal-подібній мові (ST), що відповідає стандарту IEC 61131-3.

Результат

Впровадження розробки (робота протягом сезону) на фермерських господарствах дозволило зменшити собівартість сушки зерна на 3,7 грн. за 1 тоновідсоток знятої вологи, що еквівалентно більше 15000 грн. за добу, залежно від продуктивності сушарки та вологості зерна. Економія досягається завдяки зменшенню споживання палива та оптимізації процесу сушіння та очищення зерна.

У розрахунках не враховувалась економія засобів господарств завдяки оптимізації обслуговуючого персоналу, що реалізує процес, та економія електроенергії, що збільшить економічну ефективність розробки.

Додатково виконані роботи:

Здійснено підбір технологічного обладнання. Виконано розрахунок підйомно-транспортного обладнання. Розроблена і впроваджена система електроживлення машин і механізмів. Здійснений шеф-монтаж устаткування.